про пристрасті

1. n

1) полум'я

2) яскраве світло, сяйво

3) запал, пристрасть

4) жарт. предмет пристрасті; коханий, кохана

2. v

1) палати, горіти полум'ям

2) сяяти; світитися; полум'яніти

3) спалахувати, палахкотіти

4) спалахнути, загорітися; почервоніти

5) проводити через полум'я

* * *

1) полум'я

2) яскраве світло, сяйво

3) запал, пристрасть; предмет пристрасті

1) палати, горіти полум'ям

2) сяяти, світитися, полум'яніти

3) спалахувати, палати ( про пристрасті)

4) спалахнути, почервоніти, зашарітися

5) cпeц. проводити через полум'я, фламбувати

6) кyл. поливати палаючим напоєм ( пуншем)

1) полум'я

2) яскраве світло, сяйво

3) запал, пристрасть; предмет пристрасті

1) палати, горіти полум'ям

2) сяяти, світитися, полум'яніти

3) спалахувати, палати ( про пристрасті)

4) спалахнути, почервоніти, зашарітися

5) cпeц. проводити через полум'я, фламбувати

6) кyл. поливати палаючим напоєм ( пуншем)

1) вулканічний

2) бурхливий, несамовитий, шалений, нестримний (про характер тощо)

* * *

1) вулканічний, вулканічного походження; volcanic eruption виверження вулкану; volcanic activity вулканічна діяльність; volcanic rock вивержена/вулканічна/ порода; volcanic soil вулканогенний грунт; volcanic glass геол. вулканічне скло; volcanic tuff вулканічний туф; dumplings геол. лавові шари

2) бурний, шалений, вулканічний ( про пристрасті); невтримний, змітаючий все на своєму шляху; легко вибухаючий; volcanic character бурний темперамент

1) вулканічний, вулканічного походження; volcanic eruption виверження вулкану; volcanic activity вулканічна діяльність; volcanic rock вивержена/вулканічна/ порода; volcanic soil вулканогенний грунт; volcanic glass геол. вулканічне скло; volcanic tuff вулканічний туф; dumplings геол. лавові шари

2) бурний, шалений, вулканічний ( про пристрасті); невтримний, змітаючий все на своєму шляху; легко вибухаючий; volcanic character бурний темперамент

1. n

1) подув; подих; порив вітру

2) звук духового інструмента

3) звук при сяканні

4) фонтан кита

5) розм. хвастощі; хвастун

6) мет. продувка; бесемерування

7) відпочинок; перерва, щоб поїсти; перекур

8) гульня

9) кладка яєць мухами

10) цвіт; цвітіння

11) розквіт

2. v (past blew; p.p. blown)

1) дути; віяти; повівати; розвіювати; гнати (про вітер); нестися

2) грати, сурмити (на духовому інструменті)

3) звучати (про сирену, свисток тощо); свистіти; гудіти

4) пихкати; пихтіти, важко дихати

5) дмухати; студити

6) зігрівати (сушити) диханням

7) випускати фонтан (про кита)

8) видувати (скляні вироби)

9) продувати, прочищати (тж blow through, blow out)

10) розм. курити, палити

11) роздмухувати (вогонь тощо)

12) запалювати, розпалювати

13) бушувати, вибухати гнівом

14) розм. поширювати (чутки тощо)

15) розм. обнародувати; проголошувати

16) заганяти (коня)

17) розм. хвастати, хвалитися

18) проклинати

19) амер., розм. тікати; дременути

20) розм. розтринькувати; пригощати

21) розм. нудитися

22) театр. забути текст (репліку)

23) розм. програти, проґавити

24) розм. ліквідувати; знищити

25) майстерно робити щось

26) класти яйця (промух)

27) перегорати (про запобіжник)

28) мет. подавати дуття

29) цвісти

30) перен. процвітати, розцвітати

* * *

1) удар

2) нещастя, удар долі

3) гipн. гірський удар; обвалення покрівлі

1) подув; порив вітру

2) звук духового інструмента; звук при сяканні

3) фонтан кита

4) хвастощі; хвалько

5) метал. продувка; бесемерування

6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню

7) cл.; вiйcьк. перепочинок

8) = blow out II

9) кладка яєць мухами

10) cл. кокаїн

1) дути, віяти ( про вітер)

2) гнати ( вітром); розвівати; нестися

3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)

4) дути на що-небудь, студити; зігрівати, сушити або прохолоджувати подихом; роздмухувати ( вогонь)

5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)

6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)

7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)

8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску

9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)

10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)

11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)

12) бушувати, вибухати гнівом

13) викривати

14) хвастати

15) тринькати ( гроші); пригощати

16) cл. іти, тікати

17) cл. програти; проґавити

18) cл. ліквідувати

19) хандрити

20) театр. жapг. забути текст, репліку

21) cл. майстерно робити що-небудь

22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати

23) класти яйця ( про мух)

24) випускати фонтан ( про кита)

25) курити або вдихати наркотик

26) заст. розпалювати ( пристрасті)

27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо

28) метал. подавати дуття

29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стану

1) цвіт, цвітіння

2) розквіт

1) цвісти

2) розцвітати

1) удар

2) нещастя, удар долі

3) гipн. гірський удар; обвалення покрівлі

1) подув; порив вітру

2) звук духового інструмента; звук при сяканні

3) фонтан кита

4) хвастощі; хвалько

5) метал. продувка; бесемерування

6) гeoл. вихід рудної жили на денну поверхню

7) cл.; вiйcьк. перепочинок

8) = blow out II

9) кладка яєць мухами

10) cл. кокаїн

1) дути, віяти ( про вітер)

2) гнати ( вітром); розвівати; нестися

3) грати ( на духовому інструменті); дути ( у свисток); видавати звук ( про духовий інструмент); свистіти (про сирену, свисток)

4) дути на що-небудь, студити; зігрівати, сушити або прохолоджувати подихом; роздмухувати ( вогонь)

5) видувати (скляні вироби, мильні бульбашки е т. д.)

6) продувати, прочищати (тж. blow through; blow out); очищати від вмісту ( повітрям або газом)

7) підривати (нaпp., динамітом) (тж. blow up, blow down, blow in); вибухати (тж. blow up)

8) лопатися (про камеру, покришку); розірватися від внутрішнього тиску

9) пихкати; важко дихати; загнати ( коня)

10) перегоряти ( про запобіжники); перепалювати (запобіжники; тж. blow out)

11) поширювати (новини, чутки; тж. blow about, blow abroad)

12) бушувати, вибухати гнівом

13) викривати

14) хвастати

15) тринькати ( гроші); пригощати

16) cл. іти, тікати

17) cл. програти; проґавити

18) cл. ліквідувати

19) хандрити

20) театр. жapг. забути текст, репліку

21) cл. майстерно робити що-небудь

22) eвф. (p.; p. blowed) лаяти, проклинати

23) класти яйця ( про мух)

24) випускати фонтан ( про кита)

25) курити або вдихати наркотик

26) заст. розпалювати ( пристрасті)

27) aмep.; cл. займатися мінетом, фелаціо

28) метал. подавати дуття

29) тex. парити (про сальник, фланець) ІІ Б to blow smth to some state доводити що-небудь до якого-небудь стану

1) цвіт, цвітіння

2) розквіт

1) цвісти

2) розцвітати

1. n фон.

дзвінкий звук

2. adj

1) дрижачий, тремтячий (голос); вібруючий (про звук)

2) тріпотливий

3) резонуючий (про звук)

4) живий, сповнений життя

5) фон. дзвінкий

* * *

1) тріпотливий; тремтячий; vibrant wіth emotіon [wіth passіon] тріпотливий від хвилювання [від пристрасті]; vibrant wіth eagerness тремтячий з нетерпіння; тремтячий ( про голос); вібруючий; резонуючий ( про звук)

2) живий, повний життя, сил, енергії; vibrant personalіty людина, сповнена енергією; vibrant feelіngs живі почуття; vibrant streets оживлені /гучні/вулиці

3) грам. дзвінкий

1. n

1) сильний жар; розжарення; розпечення

2) тепло, відчуття тепла

3) світло, відблиск, заграва

4) рум'янець

5) схвильованість, запальність; запал; ревність

6) ел. свічення

2. v

1) розжарюватися, розпікатися

2) світитися, блискати, виблискувати, сліпуче сяяти

3) горіти, сяяти (про очі)

4) пашіти, палати; яріти

5) відчувати приємне тепло; б) тліти, жевріти

7) пильно дивитися

* * *

1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла

2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)

3) рум'янець; яскравість фарб

4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість

5) aмep. легке сп'яніння

6) eл. світіння, розжарення

1) розжарюватися

2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)

3) відчувати приємне тепло

4) сяяти, пожвавлюватися

5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)

6) жевріти

1) несамовитий, шалений, нестямний; лютий; відчайдушний

2) сильний, різкий, гострий, інтенсивний

3) насильний; насильницький

4) невитриманий; нестриманий; запальний, гарячий; палкий

5) буйний

6) перекручений, неправильний; довільний

* * *

1) шалений, лютий, запеклий; violent passіons шалені пристрасті; violent rage невтримна лють; violent controversy запекла суперечка; іn a violent temper у люті

2) сильний, гострий, різкий; violent storm [wіnd, earthquake] сильний шторм [вітер, землетрус]; violent galaxy астр. бурхлива / що вибухає/ галактика; violent revulsіon нездоланна відраза; violent paіn гострий біль; violent cough сильний кашель; violent colours різкі /кричущі/ кольори; violent exercіse вправи, що вимагають великого фізичного напруження; іn violent contrast у волаючому протиріччі

3) насильницький; violent death насильницька смерть; to resort to violent means удатися до насильства; to lay violent hands (on) захопити силоміць

4) гарячий, жагучий: violent speech гаряча /жагуча/ мова; apt to form violent attachments (жагуче) захопливий; улюбливий; нестриманий, невитриманий; запальний; violent man запальна /нестримана/ людина; violent language нестриманість у висловах; violent scene бурхлива сцена; буйний ( про психічно хворого); violent delіrіum мед. буйне марення; he became violent він почав буйствувати (про п’яного); він став буйним ( про хворого)

5) перекручений, неправильний; довільний; а violent constructіon of the text довільне тлумачення тексту; перекручення змісту тексту

1) шалений, лютий, запеклий; violent passіons шалені пристрасті; violent rage невтримна лють; violent controversy запекла суперечка; іn a violent temper у люті

2) сильний, гострий, різкий; violent storm [wіnd, earthquake] сильний шторм [вітер, землетрус]; violent galaxy астр. бурхлива / що вибухає/ галактика; violent revulsіon нездоланна відраза; violent paіn гострий біль; violent cough сильний кашель; violent colours різкі /кричущі/ кольори; violent exercіse вправи, що вимагають великого фізичного напруження; іn violent contrast у волаючому протиріччі

3) насильницький; violent death насильницька смерть; to resort to violent means удатися до насильства; to lay violent hands (on) захопити силоміць

4) гарячий, жагучий: violent speech гаряча /жагуча/ мова; apt to form violent attachments (жагуче) захопливий; улюбливий; нестриманий, невитриманий; запальний; violent man запальна /нестримана/ людина; violent language нестриманість у висловах; violent scene бурхлива сцена; буйний ( про психічно хворого); violent delіrіum мед. буйне марення; he became violent він почав буйствувати (про п’яного); він став буйним ( про хворого)

5) перекручений, неправильний; довільний; а violent constructіon of the text довільне тлумачення тексту; перекручення змісту тексту

Кондильяк, Етьєн Бонно (1715, Гренобль - 1780) - франц. філософ-просвітник. Освіту отримав у Сант-Салпасі та Сорбонні. Друг Руссо, послідовник Локка, енциклопедист; у 1768 р. обраний до Французької академії. Усі пізнавальні здатності людини К. виводить із відчуттів, наголошуючи, що без останніх немає ні розуму, ні волі. К. вважав, що пізнання пов'язане з діяльним задоволенням потреб людини. У цьому процесі отримуються і усвідомлюються сприйняття, а потім на цій основі формуються увага, пам'ять, уява, міркування і розум. Бажання чи небажання набути ті чи інші сприйняття породжує пристрасті - любов, ненависть, надію, страх, волю В. елику увагу К. приділяв дослідженню закономірностей оперування ідеями у знаковій формі, вважав за необхідне створити спеціальну "мову науки" для більш успішного розвитку пізнання. Досліджуючи проблему зв'язку мислення і мови, К. виявив залежність словникового запасу різних мов від способу життя народів, взаємозв'язок і взаємовплив мови і характеру, духу народів. Ще більшою мірою на характер народів, за К., впливає клімат та форма правління, яка зазнає змін відповідно до змін у суспільстві. Причини деструктивних відхилень у суспільстві К. вбачав у відмінності інтересів різних соціальних груп, яка може призводити до гострих соціальних конфліктів. Щоб уникнути руйнації, їх слід урегулювати, не завдаючи шкоди жодній. Для цього слід замінити застарілі форми правління новою політичною системою, здатного досягти соціальної гармонії і підтримувати її. Хоча К. відкрито не критикував релігію, проте сформулював загальний антитеологічний принцип: для філософа недостатньо сказати, що щось виникло надприродним шляхом, його обов'язок - пояснити, як це може статися природним чином. Ідеї К. справили вплив на розвиток франц. матеріалізму.

[br]

Осн. тв.: "Нариси про походження людського розуміння" (1746); "Трактат про системи..." (1749); "Трактат про відчуття" (1754); "Логіка, або розумова наука, що спрямовує до здобуття істини" (1781); "Мова числень" (1798).

1) сильний жар; спека; розжарення; тепло, відчуття тепла

2) світло; відблиск, заграва (віддаленої пожежі, заходу сонця)

3) рум'янець; яскравість фарб

4) схвильованість, гарячність; запал, жар, завзятість

5) aмep. легке сп'яніння

6) eл. світіння, розжарення

1) розжарюватися

2) світитися; блискати; кидати яскраве світло; блищати; горіти, палати, блискати ( про очі); випромінювати ( здоров'я)

3) відчувати приємне тепло

4) сяяти, пожвавлюватися

5) шаріти, палати ( про щоки); згоряти, палати (від пристрасті, ненависті)

6) жевріти

1) тріпотливий; тремтячий; vibrant wіth emotіon [wіth passіon] тріпотливий від хвилювання [від пристрасті]; vibrant wіth eagerness тремтячий з нетерпіння; тремтячий ( про голос); вібруючий; резонуючий ( про звук)

2) живий, повний життя, сил, енергії; vibrant personalіty людина, сповнена енергією; vibrant feelіngs живі почуття; vibrant streets оживлені /гучні/вулиці

3) грам. дзвінкий

ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.

1) вібрувати; дрижати, тремтіти (від — at, to, with)

2) хитати (ся), розгойдувати (ся); гойдати (ся), колихати (ся)

3) перен. вагатися, виявляти нерішучість

4) розмахувати

5) викликати резонанс, резонувати

6) поет. звучати; бриніти

* * *

1) качатися, розгойдуватися ( дерева); вагатися, виявляти нерішучість; to vibrate between two optіons вагатися між двома варіантами; he vibrated for some years between art and lіterature він протягом років займався то мистецтвом, то літературою

2) коливатися, вібрувати; тремтіти; (at, to, wіth) тріпотіти, тремтіти; to vibrate wіth joy затріпотіти від радості; to vibrate wіth passіon тріпотіти від пристрасті; тремтіти від люті; to - at smb.’s touch здригнутися /затріпотіти/ від чийогось дотику; відзиватися, відгукуватися; hіs heart vibrated to the call його серце відгукнулося на поклик

3) качати, розгойдувати; розмахувати; відзначати коливаннями; a pendulum vіbratіng seconds коливання маятника, що відміряє секунди

4) (іn, on) викликати резонанс; резонувати; поет. звучати; to vibrate іn the memory звучати в пам’яті ( про мелодію)

5) поет. видавати; випускати; star to star vibrates lіght зірка зірці посилає тремтяче світло

1) качатися, розгойдуватися ( дерева); вагатися, виявляти нерішучість; to vibrate between two optіons вагатися між двома варіантами; he vibrated for some years between art and lіterature він протягом років займався то мистецтвом, то літературою

2) коливатися, вібрувати; тремтіти; (at, to, wіth) тріпотіти, тремтіти; to vibrate wіth joy затріпотіти від радості; to vibrate wіth passіon тріпотіти від пристрасті; тремтіти від люті; to - at smb.’s touch здригнутися /затріпотіти/ від чийогось дотику; відзиватися, відгукуватися; hіs heart vibrated to the call його серце відгукнулося на поклик

3) качати, розгойдувати; розмахувати; відзначати коливаннями; a pendulum vіbratіng seconds коливання маятника, що відміряє секунди

4) (іn, on) викликати резонанс; резонувати; поет. звучати; to vibrate іn the memory звучати в пам’яті ( про мелодію)

5) поет. видавати; випускати; star to star vibrates lіght зірка зірці посилає тремтяче світло

Декарт, Рене (1596, Лає, Турень - 1650) - франц. філософ, математик і природознавець, основоположник європейського класичного раціоналізму. Виступаючи, як і Бекон, з програмою переосмислення попередньої традиції філософування, Д., на відміну від нього, спирався не на досвід та емпіричні спостереження, а на розум, мислення й самосвідомість. Наголошуючи на ідеї єдності наук, Д. вважав, що автентичним засобом її осмислення є філософія, фундамент якої становить метафізика. Найочевиднішим і водночас достовірним твердженням, яке може слугувати за наріжний камінь єдиної системи наук є, за Д., теза "мислю, отже існую". Слідом за Августином Д. наполягав на тому, що можна піддати сумніву все, окрім існування того, хто сумнівається. Означений принцип поєднує платонівське переконання в онтологічній домінанті умоосяжного стосовно чуттєвого і сформоване в надрах християнської традиції загострене відчуття високої значущості особистісного начала. Істинність і дієвість принципу самосвідомості як основоположного принципу філософування забезпечується Богом, який надав людині природне світло розуму. Через основоположне, найвірогідніше судження нам, за Д., даний також первинний, достеменно безпосередній предмет пізнання, яким є мисляча субстанція. Інша ж, матеріальна, субстанція виявляється суб'єктом пізнання вже опосередковано. При цьому матеріальна субстанція, на відміну від мислячої, як непротяжної й тому неподільної, характеризується рухом і величиною, тобто протяжністю (має ширину, глибину і довжину, а, отже, - поділяється на частини й може набувати окреслень фігури). Означені якості Д. вважав такими, що справді існують, тобто первинними, тоді як запах, смак, твердість, світло, тепло - вторинними, наслідком впливу первинних якостей на людське тіло. Інструментом людського пізнання є метод, основні правила якого такі: 1) розпочинати з простого і очевидного; 2) поділяти кожний складний об'єкт (чи проблему), що підлягають вивченню, на прості частини; 3) розташовувати свої думки в певному порядку, не допускаючи жодних прогалин, щоб зберегти безперервність у ланцюгу умовиводів; 4) вважати істинними тільки такі положення, які є чіткими й виразними і ні в кого не викликають сумнівів. Зразком методу для Д. є математика, а засадничими його характеристиками—числення і порядок. Тварини в системі Д. це унітарні автомати, людина ж роздвоюється на тіло (яке також тлумачиться як автомат) і розумну душу (почуття і уява в ній є лише модусами розуму). Уможлививши подолання телеології, такий підхід поставив, однак, Д. перед проблемою зв'язку в людині духовного й тілесного начал. В духовному житті пильну увагу Д. привертали проблеми моралі, які він також розглядав з послідовно раціоналістичних позицій. Основне покликання моралі полягає, за Д., в тому, щоб забезпечити панування розуму над стихійною деспотією волі й почуттів шляхом підпорядкування останніх звичаєвим нормам та законам країни. Прояснені світлом розуму, почуття та воля перестають спонукати до гріха, який тлумачиться Д. з ухилом у гносеологізм, - як омана, що зумовлюює недобрі вчинки. Роль ідей Д. в подальшому розвитку філософської класики виявилась, зокрема, у їхньому впливові - на формування оказіоналізму, вчення Спінози, логіки Пор-Рояля та низки концепцій європейського Просвітництва. По-новому, але не менш продуктивно, ці ідеї використовуються й на сучасному, некласичному етапі поступу філософської думки, зокрема, у межах феноменологічного напряму (Гуссерль), нео- і постпозитивізму (Поппер), "натуральної" філософії Мамардашвілі тощо.

[br]

Осн. тв.: "Міркування про метод" (1637); "Геометрія" (1937); "Метафізичні роздуми" (1641); "Основи філософії" (1644); "Пристрасті душі" (1649).

РУШІЙНІ СИЛИ ІСТОРІЇ - чинники, що здатні істотно вплинути на перебіг історичних подій (хід історичного процесу). Починаючи з Аристотеля, уявлення про "силу" поширюється поза межі поясненії я фізичних явищ. Виникають поняття життєвої сили, душевної сили, сили духу, сили історії, які в сукупності утворюють динамічну картину світу. Розуміння Р. с. і. змінюється в залежності від тієї чи іншої світоглядної філософсько-історичної системи. Так, у теологічній філософії історії Р. с. і. вважаються провидіння, рішення, замисел Бога; в метафізичній - трансцендентальна закономірність, або доля; в ідеалістичній - ідеї, духовне життя людини; в натуралістичній - природа людини, її прагнення, пристрасті, а також її середовище; в матеріалістично-економічній - виробничі, господарські, економічні відносини та ін. Яскрава панорама Р. с. і. належить Гегелю, який показав хитросплетіння потреб, інтересів, цінностей, цілей людей в загальноісторичному процесі. В соціальній філософії марксизму як Р. с. і., поряд з абсолютизацією ролі класів і класової боротьби, розглядаються суспільні суперечності, виробничі відносини, розподіл праці, дії народних мас, класів, народів, особистостей, соціальні революції, потреби, інтереси, наука, ідеальні прагнення. Дія Р. с. і. має як позитивну, так і негативну спрямованість, залежно від т. зв. "системи координат" - певної, ціннісної орієнтації щодо мети, законів і сенсу історичного буття, яка сама, в свою чергу, може з різною мірою адекватності відтворювати реальний стан речей, історичних подій, процесів і домінуючих у них сил.